Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони законних прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Не допускається примушення вступу до шлюбу. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, визнається недійсним. (ст. 24 СКУ)

Відповідно до ст. 28 Сімейного кодексу України (надалі - СКУ) заява про державну реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором. З моменту подання заяви про державну реєстрацію шлюбу особи набувають нового статусу – наречені.

Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису (ів) на якій засвідчено нотаріально, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.

Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу. Відповідно до змін внесених до Закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України» від 15.03.2012 року шлюбний вік для чоловіків та жінок в Україні встановлюється у 18 (вісімнадцять) років (ст. 22 СКУ). За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (ст. 23 СКУ). Державна реєстрація шлюбу з особою, якій відповідно до Сімейного кодексу знижено шлюбний вік, проводиться на загальних підставах.

При поданні заяви про державну реєстрацію шлюбу жінка та чоловік пред’являють на посвідчення своєї особи паспорт або паспортний документ.

Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред’явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про визнання шлюбу недійсним тощо). У випадку, коли особа не досягла шлюбного віку, при поданні заяви про державну реєстрацію шлюбу, вона пред’являє паспорт або паспортний документ та копію рішення суду про надання права на шлюб.

Орган   державної   реєстрації   актів   цивільного  стану зобов'язаний  ознайомити наречених з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу (ст. 29 СКУ).

Наречені зобов'язані повідомити один одного про стан свого здоров'я.  Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження наречених. Порядок здійснення медичного обстеження наречених встановлює Кабінет Міністрів України. Результати медичного обстеження є таємницею і повідомляються лише нареченим. Приховування відомостей про стан   здоров'я  одним з наречених,  наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров'я іншого нареченого чи їхніх нащадків,  може бути підставою для визнання шлюбу недійсним (ст. 30 СКУ).

Відповідно до ст. 32 СКУ шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про державну реєстрацію шлюбу. За наявності поважної причини і з дозволу керівника органу державної реєстрації актів цивільного стану державна реєстрація шлюбу проводиться до закінчення зазначеного строку на підставі спільної заяви наречених та документів, які підтверджують наявність поважної причини.

У разі вагітності нареченої, народження нею дитини та якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, за наявності документів, що підтверджують викладені факти, державна реєстрація шлюбу проводиться в день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.

Якщо є відомості про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти таку реєстрацію, але не більш як на три місяці. Про відстрочку державної реєстрації шлюбу повідомляються наречені. Рішення про таке відкладення державної реєстрації шлюбу може бути оскаржене в судовому порядку.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану може, на прохання зацікавлених осіб або зі своєї ініціативи, провести необхідну перевірку. За наявності передбачених законодавством перешкод для державної реєстрації шлюбу орган державної реєстрації актів цивільного стану відмовляє в його реєстрації і повинен викласти причину такої відмови в письмовій формі. Якщо відомості про такі перешкоди не дістануть підтвердження, державна реєстрація шлюбу проводиться на загальних підставах.

Якщо наречені не можуть з’явитися з поважної причини для проведення державної реєстрації шлюбу у встановлений день, строк такої реєстрації переноситься за їх письмовою заявою на інший день. У такому разі строк перенесення державної реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання відповідної заяви.

Якщо наречені не з’явилися для проведення державної реєстрації шлюбу і не повідомили про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність.

Державна реєстрація шлюбу проводиться при обов’язковій присутності нареченого та нареченої. Реєстрація через представника не допускається (ст. 34 СКУ).

Місцем реєстрації шлюбу є приміщення органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану. У вищезазначених випадках наявність поважної причини необхідно підтвердити документально.

За заявою наречених державна реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці.

Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя, або надалі іменуватись дошлюбними прізвищами, або приєднати до свого прізвища прізвище нареченого (нареченої) (ст. 35 СКУ).

Про державну реєстрацію шлюбу в паспортах громадян України, які зареєстрували шлюб, робиться відмітка із зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження другого з подружжя та місця і дати такої реєстрації.

Якщо особа під час державної реєстрації шлюбу змінила прізвище, то на першій сторінці паспорта або паспортного документа робиться відмітка про те, що зазначений документ підлягає обміну в місячний строк у зв’язку зі зміною прізвища при державній реєстрації шлюбу.

Документом, який засвідчує державну реєстрацію шлюбу та є офіційним підтвердженням «народження» молодої сім’ї – є свідоцтво про шлюб, зразок якого затверджений Кабінетом Міністрів України.